До Москви дісталася балетна лихоманка

Сотні заражених нею танцівників ломляться у Великий театр

Ось вже більше 40 років кожні 4 роки в червні Москву б’є балетна лихоманка. Міжнародний конкурс артистів балету і хореографів, що відкрився сьогодні вже в 12 разів, подію, схожий на Олімпіаду, з розряду культових. Самі високотехнічні танцівники з’їжджаються в Москву з усього світу, щоб поміряються тут своїми силами. Престижне на сьогодні у світі хореографічне змагання за традицією проходить на головній же світовій балетній сцені – у Великому театрі.

Учасник конкурсу, прем’єр Маріїнського театру Тимур Аскеров.  прес-служба Маріїнського театру.

Здається, парадокс – эфемернейшее мистецтво з невагомими сильфідами, і спортивне змагання. Але сучасний балет вже давно по складності і важкоздійснюваній деяких елементів дасть фору будь-якому виду спорту. Спробуйте виконати в повітрі потрійний тур. Тільки тут ще складніше, окрім технічної складової, треба не забувати про роль, в якій ти виходиш на сцену. Адже балетний танцівник, передусім артист.

Уперше московський конкурс пройшов в 1969 році, а значення йому надавалося навіть більше, ніж Московському кінофестивалю або конкурсу Чайковського. І це зрозуміло, справа те адже не жартівливе – Великий театр міжнародна вітрина країни, а в області балету, як відомо ми попереду планети усій. Підготовка йшла безпосередньо на урядовому рівні. Міністр Культури Катерина Фурцева особисто докладала вгору про усі виникаючі перипетії. Жюрі I Міжнародного очолила Галина Уланова, і переможці були – відповідно важливості моменту. Перші золоті лауреати – Михайло Барышников, Ніна Сорокіна, Юрій Владимиров. Усі представляли СРСР. У боротьбі за золоті медалі тоді розгорнулася запекла боротьба. І незважаючи на феноменальний успіх у публіки, без нагороди, наприклад, залишилася американка Єва Євдокимова. Рішення про те, щоб не допустити американців до призових місць приймалося мало не на рівні Політбюро. В результаті золото, і по праву, отримала блискуча радянська танцівниця Малика Собирова що представляла братський Таджикистан. Не скривдили і французів. Але і тут ніхто не заперечував. Франческа Зюмбо і Патрис Барт ввели аудиторію в ступор і викликали культурний шок, так само зірвавши ту, що увійшла до анналів історії 40-хвилинну овацію – 43 роки тому вони уперше в якості сучасних номерів показали в країні, де сексу, як відомо не було, эротичнейшую по своєму напруженню хореографію Моріса Бежара. Відтоді на довгий час так і повелося, іноземцям негласно належала всього тільки одна нагорода – усі інші діставалися радянським танцівникам.

При цьому перемога на конкурсі зовсім не була гарантією подальшого успіху і благополуччя. Історія знає немало прикладів як миттєвого зльоту московських переможців в розряд балетних небожителів, так і ступора в кар’єрі. Золото Московського конкурсу дало в 1985-му старт небувалої міжнародної популярності аргентинського танцівника Хулио Бокка. У 2005 золоту медаль отримав скромний 16-річний хлопчик представляючий Мінський хореографічний коледж. Тепер Івана Васильєва і Наталію Осіпову(бронзова лауреатка того ж конкурсу, але по старшій групі) теж знає весь світ. А ось у набагато більше технічно віртуозного і вивченого Андрія Баталова, що обіграв в 1997 році Миколи Цискаридзе, і що відітнув навіть не золото, а вищу нагороду – Гран-прі конкурсу, що присуджувалося всього лише 4 рази в історії, кар’єра пішла не занадто гладко. Звичайно, його і сьогодні пам’ятають усі любителі балету, але в Маріїнському театрі він навіть не став прем’єром. По-різному складається і долі учасників минулого, XI по рахунку, конкурсу артистів балету. Якщо його золотий лауреат Володимир Шкляров став в Мариинке прем’єром і веде в театрі увесь репертуар, то срібні і бронзові призери з Великого театру за ті, що пройшли 4 роки, не дивлячись на свої таланти, так і не поліпшили позицій, залишившись в глухому кордебалеті. А золота лауреатка по молодшій групі Анжеліна Воронцова, хоча і танцює багато серйозних партій(аж до головної у балеті Лускунчик) в ролі рокової блондинки стала учасницею всім відомого гучного кримінального скандалу того, що вибухнув в головному театрі країни в січні цього року. Не занадто завидно положення в Київському балеті і ще одного золотого лауреата минулого конкурсу Андрія Писарева.

Залишається додати, що в нинішньому конкурсі візьмуть участь 129 танцівників і 28 хореографів з 26 країн світу. Жюрі за традицією очолює Юрій Григорович. Преміальний фонд, що дещо зменшилася через кризу на минулому XI Міжнародному конкурсі, знову складає – 15 тисяч доларів за Гран-прі, і 10 тисяч за золото в старшій групі. Срібло і бронза хоча в грошовому вираженні і підросли, все-таки оцінюються на тисячу доларів менше, ніж у благополучні часи і складають по 7 і 5 тисяч доларів відповідно. У молодшій групі 1 премія складає 6, II – ая – 5 і III – я – 4 тисячі доларів.

Культурні події

Коментарі закриті.