Парковка

Замість фейлетону

Іван Скрипалев

Особисто мені подобаються блондинки. Вони такі білі і пухнасті.

Безглуздо, що на них вішають ярлики з якогось німецького невиразного гумору.

Мені взагалі усі жінки подобаються. Особливо коли вони паркуються. І не мені одному.

Ми маємо бути вдячні їм за це. Ні, не за щоденні захоплюючі видовища на парковках, а за те, що у них взагалі немає просторової уяви.

Коли первісні чоловіки полювали, кидаючи списи і дротики в дичину, розвиваючи тим самим відчуття простору, первісні жінки сиділи в печерах, готували їжу і ростили дітей. Їм ніде і немає чого було тренувати відповідні відділи мозку.

Якби вони здуру зайнялися цим, то увесь розвиток цивілізації пішов би по-іншому, напевно гірше. Принаймні, для нас, чоловіків. Добре, їм в голову не приходило, що коли-небудь доведеться паркуватися.

Ми і уявити собі не можемо усіх проблем, які довелося б пережити, якби жінки на зорі історії зуміли освоїти просторові побудови, навчилися б малювати епюри і мальовничі полотна.

Тому жінкам, які їздять на роботу на машинах, я б дозволив спізнюватися як мінімум на півгодини.

Окреме спасибі брюнеткам, які, незважаючи на випади тупої громадськості, перефарбовуються у блондинок, щоб доставити нам радість.

А часто навіть не перефарбовуються. Американський письменник Джон Миллуорд, який називає себе фахівцем з унікальних ідей, після вивчення досьє на 10 тисяч порноартистов дійшов висновку, що типова порнозірка – це не блондинка з пишними грудьми, а брюнетка з дуже навіть скромними параметрами.

Я не можу собі уявити блондинку, яка коня на скаку зупинить. Та і брюнетку теж не можу представити. Це якась мужня жінка без кольору волосся.

Який сенс цій блондинці або навіть брюнетці самій паркуватися, намагаючись із затримкою на тисячоліття почати розвивати просторову уяву? У них, може, і правда права півкуля мозку менше розвинена. Але обидві півкулі разом міркують набагато краще, ніж у нас. У аварії на дорозі, в усякому разі, вони набагато рідше потрапляють.

Насправді парковка автомобіля – прекрасна можливість поексплуатувати чоловіків. Тому що жоден водій, навіть якщо процес жіночого паркування його сильно веселить, врешті-решт, не витримає, підійде і запропонує пані свою допомогу. А це ще і хороший привід познайомитися і заманити його якщо не в мережі, то на заднє сидіння автомобіля.

Тому що існує ще один міф, що жінки, як правило, є жертвами сексуальної експлуатації. Виявляється, частенько справа йде зовсім навпаки.

Як показали дослідження того ж неспокійного американця, акторам, що самим, що знімаються в порнофільмах, доводиться змінювати в рік по 45 партнерок по сцені, тоді як затребуваним актрисам – всього по вісім партнерів-чоловіків.

Так що представникам сильної статі, мабуть, не варто бути такими веселими і безтурботними, дивлячись, як чарівна блондинка невміло паркує свою машину.

Семен Семенич

проза життя

ПАМ’ЯТКА УЧАСНИКА В ПЕРЕГОНАХ НА ВИЖИВАННЯ

Якщо хочете прийняти участь в перегонах на виживання, не обов’язково їхати в пустелю або джунглі.

У гонці на виживання по Африці і в гонці на виживання по Москві багато спільного.

Виїжджаючи на Париж-Дакар або на МКАД, головне – застрахувати не свою машину, а своє життя!

Що в джунглях, що на Варшавке виживає найсильніший.

Що в Єгипті, що на Садовому їздять не за правилами, а по дорогах.

Що в Уганді, що в Москві дорогі, по яких без допомоги тягача не проїхати.

Що в Сахарі, що в Москві мало знаків Обережні, відкритий колодязь!.

Що на МКАДе, що в пустелі водій сам собі надає швидку медичну допомогу.

На Третьому транспортному, як на стежці бізонів, якщо встав – затопчут!

Що в Сахарі, що в пробці на МКАДе якщо зламався двигун – молися Господові.

Що на МКАДе, що в Сахарі техдопомога вчасно – це міраж.

Що на дорогах Африки, що на дорогах Москви закон джунглів – кожен сам за себе!.

Що в джунглях, що в Москві водій повинен уміти постояти за себе, бо коли грабуватимуть – що в джунглях, що в Москві кричи не кричи – тебе не почують.

Що в джунглях, що в Москві чим краще водій озброєний, тим більше шансів доїхати до фінішу.

Що в Конго, що на проспекті Світу сокира у безладі – це упевненість.

АК-74, що стирчить з авто у вечірній Москві, – цей спокій.

Якщо в джунглях вашу машину підрізує бик, не роздумуючи стріляйте у бика: закон джунглів Африки – на вашому боці.

Якщо на Рубльовці ви підрізували машину бика, бик не роздумуючи вистрілить у вас: закон джунглів Москви – на стороні бика.

У учасника Париж-Дакар завдання – прийти першим.

У учасника Варшавка-Дмитровка завдання – прийти живим.

На трасі Париж-Дакар зазівався – відірвуть дзеркало.

На трасі Варшавка-ленінградка зазівався – відірвуть голову.

Краще проїхати по дорозі смерті у Болівійських Андах вночі, чим по Московській кільцевій дорозі життя – в п’ятницю увечері.

Кількість адреналіну у водія на МКАДе в сто разів вище, ніж у Багдаді.

Водій на МКАДе, як сапер на мінному полі, помиляється один раз.

Автомобіль, що летить по МКАДу як снаряд, двічі в одну ковбаню не потрапляє.

Пробки на МКАДе навчать готувати сніданок туриста на вихлопній трубі.

Влітку в пустелі яйця варяться круто в піску, в пробці на МКАДе – прямо в машині.

З річки Конго не можна пити сиру воду, з річки Москви – кип’ячену.

За їзду в пустелі нагороджують медаллю.

За їзду по Москві нагороджують квитанцією за сплату дорожнього податку.

Якщо Париж-Дакар – це перегони, то Варшавка-Дмитровка – це великі перегони.

Після МКАДа ви легко проїдете за 80 днів навколо світу, тоді як учасники Париж-Дакар – за 80 днів навкруги МКАДа.

Якщо хочете прийняти участь в перегонах на виживання, не обов’язково їхати в пустелю або джунглі.

Не потрібно платити сто тисяч доларів за участь в ралі – лише заплатіть в Ощадбанку дорожній податок і виживайте на здоров’ї!

Олександр Агошков

Культурні події

Коментарі закриті.